Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Святий Миколай. Мозаїка з монастиря Гргетег, Фрушка Гора, Сербія.
Святий Миколай (* між 270 і 286 рр. у Патарі; † 6 грудня 326 р. або 345 р., або 351 р. у Мирі) — загальновідоме ім'я Святого Миколая Мирійського, котрий є одним з найбільш шанованих християнських святих, особливо відомий як таємничий дарувальник. У православній церкві його називають також Миколаєм Чудотворцем. Був у першій половині IV ст. єпископом Мири (Лікія), сьогоднішнє Демре, що у провінції Анталія (Туреччина).
В той час як у православних християн його пам'ятають та шанують як історичну особу, у інших країнах світу він став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель.
Святий Миколай вважається покровителем моряків, торговців, лучників, дітей та студентів. А також є патроном міст Амстердам (Нідерланди), Барі (Італія), Баранкілья (Колумбія).
Св. Миколай є «старшим» серед святих: опікується воїнами, перевозить душі померлих на «той світ», володіє ключами від неба. Але більшість часу він проводить на землі, допомагаючи бідним у скруті, мандрівникам — у дорозі, мореплавцям — на морі. Згідно з карпатською легендою, святий так ревно молився в церкві за знедолених, що золота корона сама впала йому на голову.
